Як критично ставитися до постановки цілей

Процес із п'яти кроків може допомогти вчителям та адміністраторам ефективно співпрацювати з дітьми у постановці та досягненні цілей.

КРОК 1: ПОЗНАЧТЕ МЕТУ
Педагоги постійно встановлюють різні типи цілей для учнів, колег та угруповань, включаючи академічні, соціальні та емоційні цілі для учнів або професійні цілі для колег. Наприклад, як учителі, у нас може бути мета, щоб учні розвивали своє мислення та навички співпраці. Як лідери ми можемо прагнути розвивати культуру співпраці серед нашого викладацького складу.
При встановленні мети важливо враховувати «чому». Чому співпраця важлива? Чиї перспективи та пріоритети зображає ця мета, а чиї вона не бере до уваги? Ніхто не любить, коли йому нав'язують цілі. Ми відчуваємо себе потрібними, коли відчуваємо відповідальність за цілі, а також за процес, через який вони були досягнуті. Отже, як вчителі та лідери, ми можемо працювати над створенням цілей разом із тими, кого вони безпосередньо зачіпають.

КРОК 2: ВІЗУАЛІЗУЙТЕ РЕЗУЛЬТАТ
Хоча наші цілі можуть починатися із загальних цілей, важливо зрештою стати більш конкретними. Візуалізуйте, як ціль має бути досягнута. Що ви бачите та чуєте?
Також важливо з'ясувати, звідки беруться наші уявлення про успіх. Подумайте, наприклад, про те, як ваша власна ідентичність, освіта та досвід формують ваше уявлення про співпрацю. Для деяких спільна робота може бути ефективним делегуванням завдань, коли кожен учень несе свою відповідальність. Для інших це може бути пов'язане з руйнуванням несправедливих моделей участі шляхом створення можливостей для кожного поділитися своїми унікальними поглядами та досвідом на службі генерування нових ідей. Участь в уточнювальних дискусіях з дітьми та колегами допомагає сформувати спільне бачення.

КРОК 3: ВИЗНАЧИТЕ УСПІХИ І ПЕРЕШКОДИ
Щоб перетворити своє бачення на реальність, почніть з пошуку яскравих плям. Визнання наявних успіхів не тільки віддає належне зусиллям та крокам, які вже були досягнуті, але також підвищує мотивацію та впевненість у нашій здатності досягати цілей. Запитайте себе: які групи дітей чи викладачів успішно справляються з труднощами спільної роботи та що конкретно допомогло їм у цьому?
Далі визначте перешкоди. Вони можуть бути особистими або міжособистісними, такими як нервозність щодо обміну думками у групі, а також структурними, такими як фізичні чи технічні обмеження, які заважають людям знаходити час та простір для спільної роботи. Обов'язково запитайте інших, які перешкоди вони бачать і відчувають. У різних людей можуть бути різні уявлення про те, що насправді заважає.

КРОК 4: СТВОРІТЬ ПЛАН
Ефективні плани включають також стратегії розвитку наявних успіхів.
Подивіться на своїх колег. Можливо, вони використовують методи планування, які покращують їх стосунки з часом або просто добре працюють на шляху до досягнення цілей. В той самий час, подумайте, як ефективно усунути бар'єри. Наприклад, ви можете виявити, що уявлення ваших учнів одне про одного — хто розумний, а хто лідер, заважають ефективному співробітництву та рівноправній участі. Щоб усунути ці перешкоди, ви можете створити план розробки групових завдань, які нададуть учням кілька точок входу в процес навчання, та впровадити статусні втручання, щоб активно порушити ієрархію статусів у вашому класі.

КРОК 5: ЗБЕРІТЬ ДАНІ, СПРОБУЙТЕ І СПРОБУЙТЕ ЩЕ РАЗ
Коли ви реалізуєте свій план, ставтеся до нього як до експерименту. Як починають розгортатися події? Подумайте про дані, які ви можете зібрати на шляху, щоб доповнити свої спостереження та перевірити власне сприйняття того, що відбувається. Наприклад, ви можете створити опитування, запитуючи своїх учнів чи вчителів, наскільки ефективно, на їхню думку, співпрацює їхня команда, і наскільки вони шановані колегами. Маючи дані на руках, знайдіть час, щоб подумати, що ви дізналися. Що спрацювало добре, а в чому ваш план не вдався? Скоригуйте свій план на основі того, що ви дізналися, і спробуйте ще раз.