Покращення усного читання учнів у школі. Частина 1

Вчителі всіх предметних областей можуть створювати можливості для практики вільного читання, щоб допомогти учням читати плавно та виразно. Вчителі очікують, що учні прийдуть до школи з базовими навичками читання, такими як здатність розшифровувати багатоскладові слова. Але такий спосіб мислення може призвести до ігнорування вільного читання.

Усне читання — здатність читати текст природним чином, правильно та виразно — тісно пов'язане з розумінням прочитаного. Оскільки навички вільного читання учня стають більш автоматичними, він може витрачати менше часу на розшифровку тексту. Мета полягає в тому, щоб учні були вільними читачами, щоб вони могли зосередитися на значенні заданого тексту.

Наведені нижче пропозиції, які можна адаптувати для підтримки всіх учнів,  допоможуть дітям покращити їх вільне читання.

Записи читання
Є сила в тому, щоб учні чули, як вони звучать, коли читають. Ось чому записане читання може стати важливою практикою в вашому класі. Учні рідко цілий день читають уголос у школі, тому їм потрібно ще більше практики читання уривків на рівні класу. Спробуйте включити щотижневі домашні завдання для покращення читання. Обирайте уривки, з якими учні знайомилися під час уроку, щоб вони мали можливість попрацювати над своєю швидкістю та виразністю, використовуючи знайомі тексти. Використовуючи свою систему управління навчанням, ви можете створити завдання, щоб учні могли записувати читання. Додайте короткі питання на розуміння, щоб переконатися, що вони думають про текст, коли практикують свою плавність.

Усі вчителі предметної області можуть просити учнів перечитувати навчальні матеріали як додаткову практику для покращення читання. Особливо важливо, щоб учням, які мають труднощі з плавністю читання, надавали можливість потренуватися з текстом, щоб вони могли бачити, як покращується їхня точність, швидкість та просодія (ритм та інтонація) з більшою кількістю практики.

Коучинг однолітків
Учні, особливо ті, хто має труднощі з читанням, можуть боятися читати вголос. Проте якщо ви в класі продовжуєте практикувати плавність усного читання, для дітей важливо мати можливість слухати, як читають їхні однолітки, та надавати відгуки, подібні до відгуків вчителів, які вони самі часто отримують щодо своєї плавності. Перш ніж попросити учнів працювати з однолітками, ми завжди обговорюємо з класом, що робить людину вільною у читанні. Це важливий крок, який потрібно зробити, перш ніж дозволити учням надавати відгуки своїм одноліткам. У зручній для учнів термінології учні можуть запитати: «Чи читав читач у розмовному темпі? Чи додав він виразності? Чи дотримувався він пунктуації? Чи виправляв читач сам себе, якщо неправильно вимовив слово?»

Коли учні навчають один одного, нагадуйте їм, що важливо почати з сильних сторін. Вчителі можуть заохочувати учнів поділитися двома речами, які читач зробив добре, коли читав уривок уголос. Потім учні можуть запропонувати одну пропозицію щодо того, як читач може покращити свою плавність читання наступного разу, коли читатиме. Наявність одного конкретного фокусу для роботи гарантує, що учні не почуватимуться перевантаженими або зневіреними. Читання вголос може бути страшним для учнів, тому важливо підтримувати конструктивний та доброзичливий зворотний зв'язок, щоб учень не зневірився.