Навчання саморегуляції в молодших класах

Діти, які мають несприятливий досвід, потребують регуляції своєї нервової системи. І тому в основі навчання і дисципліни повинна бути спільна регуляція. Після цього їм потрібно вивчати нові стратегії подолання проблем, а також розуміти наслідки свого вибору і рішення.

Управління своїми імпульсами, емоційна регуляція і увага - це ті управлінські навички, які необхідні нашим дітям для досягнення успіху в академічній, соціальній та емоційній сферах. Тому, навчання таких дітей емоційним і поведінковим навичкам не повинно бути виключено.

Спільна регуляція корисна для всіх учнів, і орієнтовані на мозок превентивні стратегії допомагають всім учням регулювати свої реакції і розвивати відносини. Описані тут стратегії відповідають першому рівню в моделі «Реагування на втручання» для дисципліни і взаємодії.

СТРАТЕГІЇ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ МОЛОДИМ УЧНЯМ РЕГУЛЮВАТИ ЇХ РЕАКЦІЇ

Включення ритму. Життя людини знаходиться в ритмі, уві сні і в стані бадьорості, його серце б'ється в ритмі, і дихання має ритм, яке може регулювати нашу нервову систему. Коли ці ритми порушуються або відсутні, то, і сенсорні, і моторні системи, також можуть бути порушені.

Для того, щоб заспокоїтися і перефокусовувати увагу або підготуватися до тихого часу, можна використовувати вправи-качалки. Це коливальні рухи назад і вперед під м'яку музику або під звуки тихого голосу. Під час цих вправ діти повторюють рухи вчителя і слідують за ним.

Ставлячи певний ритм, можна імітувати візерунок, що задається вчителем, за допомогою пензлика для малювання або паличок для барабана. Барабанний бій може варіюватися по звуку, від тихого до гучного, або за швидкістю, від повільного до швидкого, і ще, можна рухати своїми тілами при всьому цьому.

Можна включити який-небудь музичний твір, діти вслухаються в його ритм, і використовуючи олівці будуть візуалізувати ритм так, як вони його представляють.

Сенсорна ванна. Збирається група дітей з їх власними мочалками для ванни, великими рушниками і тюбиками лосьйону. Діти, взявши мочалку, приводять її по руках і ногах, імітуючи прийом ванни.
Можна імітувати і те, як ми сідаємо в ванну. Після того, як ми сіли, починаємо співати:

«Ми приймаємо ванночку для мозку, ванночку для мозку, ванночку для мозку,

Ми приймаємо ванночку для мозку, щоб допомогти нам відчути ______ ».

І замість пропусків діти вибирають різні слова, наприклад, слова, що виражають їх відчуття і почуття.

Погладивши мочалкою руки і ноги, робимо вигляд, що обережно вилазимо з ванни.

Далі, щільно загортаємо кожного учня в рушник, розгойдуючись назад-вперед, з одного боку в інший, продовжуємо співати. Цього разу пісня про те, щоб висохнути і відчути себе готовим до нового дня. Потім наносять краплю лосьйону, щоб промасажувати руки, а далі роблять три глибокі вдихи.

Вплив на сенсорні і рухові системи цих маленьких дітей допомагає їм регулювати свою нервову систему, щоб можна було зосередиться на навчанні.

Співоча чаша. Тибетська співоча чаша - частина занять: діти слухають звук, який видає чаша, і всі намагаються його відтворити. Ця вправа працює з ритмами і почуттями нашого тіла, заспокоює нервову систему.

Далі, робимо три глибокі вдихи, а потім по черзі граємо в чашу, підбираючи звук і збільшуючи кількість довгих вдихів і видихів до п'яти або шести. Закривши очі, можна краще зосередитися і вслухатися в звуки.

Деякі діти можуть бути гіперчутливими до цих звуків, тому важливо стежити за реакцією кожної дитини, і при необхідності вводити корективи.

Лінії. Створюється регульований лабіринт з ліній, які відрізняються за кольором і формою з різними типами роботи ніг: ходьба, стрибки, повзання. Наприклад, учитель моделює ходу краба по синій лінії, а учні за ним повторюють. Дітям дуже подобається ця вправа і часто проявляють ініціативу, щоб показати свою модель ходьби.

Ця стратегія дозволяє не тільки розвинути велику і дрібну моторику, вивчити баланс, а й побачити реакцію і почуття дітей на те, що у них не виходить.