Навчання дітей системному мисленню

Ці стратегії допомагають учням досліджувати взаємопов'язані частини складних систем, таких як людське тіло, уряди та екосистеми.

Наш світ взаємопов'язаний та складний. У результаті нашим учням необхідно вийти за межі фрагментованого мислення, яке розглядає проблеми ізольовано або зосереджується на короткострокових рішеннях. Розвиваючи у наших учнів системне мислення, ми можемо дати їм можливість бачити закономірності та організовувати своє навчання як усередині, так і за межами школи.

СИСТЕМНЕ МИСЛЕННЯ ДОПОМАГАЄ УЧНЯМ КЕРУВАТИ СКЛАДНІСТЮ
Системне мислення - це спосіб мислення, а також набір інструментів, які дозволяють учням розпізнавати та розуміти відносини та взаємозв'язки. Це здатність перемикатися між частинами та цілою системою, щоб зрозуміти, як взаємодії призводять до негативної чи позитивної поведінки.

Системне мислення допомагає нашим дітям зрозуміти складність світу і впоратися з його невизначеністю, особливо за часів глобалізації; це важливий компонент критичного мислення, який вчителі можуть застосовувати у рамках навчальної програми. Наприклад, використовуючи системне мислення, учні можуть робити таке:

• Діаграма розвитку персонажа у художньому творі з графіками зміни поведінки у часі.
• Складіть карту нелінійних причин та наслідків історичних чи політичних конфліктів.
• Розуміти взаємовідносини між частинами клітини, а також між клітинами, органами та системами організму.
• Аналізуйте та вживайте заходів щодо розв'язання реальних проблем, таких як глобальне потепління, бідність чи надмірний вилов риби.
   

РОЗВИТОК СИСТЕМНОГО МИСЛЕННЯ ЯК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
Є кілька способів, за допомогою яких вчителі можуть сприяти розвитку системного мислення у класі. Небагато змінивши те, як ми взаємодіємо з дітьми (наші питання чи підказки до мислення), ми можемо сприяти «системному мисленню».
Питання з наміром: знаючи, що ми хочемо відійти від лінійного мислення «А веде до Б», ми можемо навмисно ставити питання, які спонукають учнів задуматися про кілька частин системи та про те, як вони пов'язані. Замість питати: «Що спричинило це?», яке повідомляє, що існує єдина причина, ми можемо натомість запитати: «Які фактори сприяли цьому?» дозволяючи дітям шукати безліч причин та нелінійних зв'язків.

СТРАТЕГІЇ НАВЧАННЯ СИСТЕМНОГО МИСЛЕННЯ
Багато стратегій системного мислення спонукають учнів візуалізувати та створювати «системні картинки». Через високий рівень взаємодії всередині систем багато стратегій пропонують учням відображати зв'язки нелінійними способами. Ось кілька конкретних стратегій, які ми можемо використати у класі.

Пов'язані кола: у цій стратегії коло представляє конкретну систему, частини системи написані зовні. Використовуючи тематичне дослідження, таке як стаття, відео або реальний життєвий досвід, учні планують зв'язки між частинами кола, записуючи взаємозв'язки між частинами на сполучній лінії. Шаблон зв'язаних кіл можна змінити для будь-якої системи, яку вивчатимуть учні.

Системні моделі: після дослідження такої системи, як тропічний ліс чи кораловий риф, учні створюють модель системи, використовуючи різні фізичні матеріали, наприклад Лего, магнітні плитки, дерев'яні кубики, папір, ватяні кульки, каміння тощо. Після створення зображень системи та її частин учні анотують модель наліпками, стрілками, щоб показати взаємозв'язок з-поміж них. Це також може включати входи та виходи системи. Наприклад, сонячне світло та вуглекислий газ йдуть у тропічний ліс (входи), а кисень і водяна пара виходять назовні (виходи).

Пропонуючи учням пограти та вивчити інструменти системного мислення, ми даємо їм можливість побачити структури та закономірності всередині та за межами областей змісту. Така взаємодія може дати учням можливість знайти вирішення місцевих, глобальних та міжкультурних проблем, які раніше могли здаватися нерозв'язними.