Метакогнітивна бесіда – що це? Частина 1

Учні не завжди відповідають у класі, якщо вони не знають правильної відповіді. Метакогнітивна бесіда допоможе їм говорити, щоби створити свої знання.
 

Як вчителі, ми часто ставимо питання, щоб отримати конкретну правильну відповідь. Ми потрапляємо в шаблони, коли ми запитуємо, дитина відповідає, і ми оцінюємо цю відповідь. Проте обмеження обговорення у класі стилем “питання-відповідь” погано позначається на процесі навчання. Коли ми організуємо обговорення таким чином, учні кажуть лише тоді, коли вони вже знають правильну відповідь, а деякі учні взагалі ніколи не кажуть.
 

Тут варто розповісти про метакогнітивну розмову. Вона використовується як навчальний інструмент, де учні вчаться використовувати обговорення як спосіб накопичення знань, а не просто брати участь у демонстрації того, що вони вже знають.
 

МЕТАКОГНІТИВНА РОЗМОВА У КЛАСІ
Психологи вже давно відстоюють ідею метакогнітивної розмови. Розмови з однолітками, задання питань та обговорення кращих підходів до вирішення проблем допомагають учням розвинути складніші навички мислення та міркування. Розмови можуть призвести до продуктивного конфлікту, який допомагає учням розвивати різні погляди, що призводить до глибшого навчання.

Якщо учням даються чіткі вказівки та рекомендації для їх обговорення, взаємодія з однолітками може бути більш ефективною, ніж робота тільки самостійно, і настільки ж ефективним, як робота віч-на-віч з дорослим.
 

Під час обговорення учні мають зробити таке:

• Вивчіть їх розумовий процес та підхід, який вони використовували, щоб визначити різні способи вирішення конкретної проблеми;
• Досліджуйте різні стратегії чи різні точки зору;
• Використовуйте стратегії активного слухання, щоб прийняти, а потім перевірити ідеї та методи, які відрізняються від своїх;
• Обговорюйте або ведіть переговори, щоб досягти консенсусу в їх обговореннях, перш ніж представляти їх групі.
• На практиці це часто виглядає так, що на початку уроку вчитель коротко говорить, а учні працюють самостійно, щоб вибрати стратегію та спробувати навичку самостійно, а потім проводять більшу частину навчального часу, беручи участь у обговоренні.

СТРАТЕГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТАКОГНІТИВНОЇ РОЗМОВИ
Обмеження часу розмови вчителя: вчитель повинен говорити, щоб змоделювати розумовий процес, необхідний для нової навички, або дати пряму інструкцію, але більшість роботи з обмірковування слід залишити учням. Якщо учні застряють, вчитель може також надати опору, таку як питання, конкретну маніпулятивну дію або стратегію, щоб допомогти учням знову почати працювати.

Використовуйте відкриті питання та заохочуйте вирішення проблем: часто ми ставимо питання, на які є правильна відповідь, а це означає, що говорити можуть тільки учні, які вже засвоїли інформацію. Натомість ми можемо спробувати поставити більше відкритих питань та спонукати учнів знайти відповідь самостійно або досліджувати процес, щоб знайти відповідь спільно. Закриті питання, як правило, перевіряють запам'ятовування конкретної інформації, наприклад: «Яка столиця Мадагаскару?» тоді як відкриті питання вимагають, щоб учні використовували те, що вони дізналися, щоб продемонструвати глибше розуміння, застосування, аналіз, оцінку чи створення. Дітей слід навчати різним стратегіям, і вони повинні знати, що частина їхнього часу обговорення має бути присвячена обговоренню стратегії, яку вони обрали для конкретного завдання.