Розуміння важливості курсу розвитку соціального та емоційного навчання може допомогти вчителям переконатися, що їхні учні перебувають на вірному шляху.

Ми не можемо очікувати, що діти досягнуть успіху в алгебрі, коли вони тільки вчаться додавати й віднімати; так само ми не можемо очікувати, що діти демонструватимуть емпатію до однолітків, якщо вони ще не навчилися ідентифікувати та формулювати різні форми емоцій.

Тепер, коли соціальне та емоційне навчання стає все більш поширеним, все більше педагогів прагнуть краще зрозуміти, як соціальні та емоційні навички формуються у дитинстві. Погляньмо на вікові періоди, визначені психологом розвитку Керолін Саарні: початкова школа (5–7 років), середнє дитинство (7–10 років) та передпідлітковий вік (10–13 років).

Хоча необхідно брати до уваги індивідуальний досвід, кожен період розвитку відзначений набором соціальних та навчальних моделей поведінки, які, як ми можемо очікувати, будуть готові практикувати більшість дітей.

РАННЯ ПОЧАТКОВА ШКОЛА
На етапі соціального та емоційного розвитку в початковій школі учні починають з різних позицій, але, як правило, вони впевнені у собі та довірливі; вони вірять, що можуть досягти успіху і що вони можуть довіряти дорослим у школі та пов'язаному зі школою середовищі.

Враховуючи ці норми, дорослі повинні бути напоготові, коли маленькі діти не приносять ці почуття до школи. Це може вказувати на деякі порушення в сімейному середовищі, що ведуть до потенційної зневаги або жорстокого поводження з дітьми, і на це слід звернути увагу шкільних фахівців із психічного здоров'я.

Очікується, що маленькі діти зростатимуть у таких областях, якщо дорослі підказують, заохочують, демонструють і пояснюють поведінку, коли вони не бачать її спонтанно. До кінця цього періоду (не на самому початку!) більшість дітей зможуть продемонструвати більшу частину цих навичок, як правило, з невеликою підказкою.

У цей період емоційного розвитку учні, як правило, знаходять впевненість у повторенні та рутині. З цієї причини корисні послідовні навчальні процедури, у тому числі використання розвинених організаторів для пояснення того, що станеться далі.

СЕРЕДНЄ ДИТИНСТВО І ПЕРЕДПІДЛІТКОВИЙ ВІК
У міру того, як учні проходять етапи емоційного розвитку середнього дитинства та передпідліткового віку, ми бачимо, що компетенції стають більш контрольованими учнями та складнішими.

Звісно, ​​очікування соціально прийнятної поведінки під час шкільних завдань зростають у міру того, як учні просуваються за пізніми початковими та середніми класами. Учні в ці періоди емоційного розвитку виграють від того, що їм надається можливість брати участь у дедалі більш багатоступеневій постановці цілей, дотриманні вказівок та виконання зобов'язань перед іншими. Вони мають користь з вивчення стратегій розв'язання проблем, а також стратегічної та спільної роботи в командах.

Учні також цінують зворотний зв'язок, який допомагає відчувати себе більш стійкими, коли вони роблять помилки, і відчувати, що припустимо виявляти відповідну гордість за свої досягнення. У ці роки учням слід допомогти сформулювати з більшою ясністю ключові навички міжособистісного спілкування, як правильно просити допомоги, як заспокоїтися після того, як вони засмутилися або роздратувалися, і як вирішити конфлікт мирним шляхом.

Знання того, як розвиваються навички та як найкраще розвивати їх, може допомогти вчителям як ефективніше працювати зі своїми нинішніми учнями, так і планувати зі своїми колегами в інших класах той досвід, який допоможе більшій кількості їхніх учнів створити позитивний та тривалий соціальний досвід й покращити емоційні навички.

10.09.2022