Як допомогти учням початкової школи навчитися саморегуляції

Ці стратегії можуть допомогти маленьким учням практикувати важливу життєву навичку та сприяти гармонії в класі у цьому процесі.

Школа — це насамперед надання учням навичок, необхідних для успіху. Це, безумовно, стосується читання, письма та математики, але серед вчителів початкової школи зростає розуміння того, що школи також повинні навчати більш фундаментальної навички: саморегуляції.

Існує безліч проактивних кроків, які можуть допомогти учням зберігати самовладання. Регулярні перевірки з дітьми та побудова стосунків з ними можуть підвищити їхнє почуття безпеки у класі та дати їм можливість поділитися своїми почуттями. Крім того, дотримуючись рутини та спрощуючи свої очікування від класу, можна знизити ризик спалахів, спричинених розчаруванням чи збентеженням.

Але навіть при використанні цих проактивних практик маленькі учні з мозком, який ще розвивається, можуть відчувати проблеми з контролем своїх реакцій. Ось кілька перевірених стратегій, які можуть допомогти наділити учнів початкової школи необхідною довічною навичкою саморегуляції.

Розкажіть дітям про їхній мозок: щоб краще регулювати себе, дітям потрібно розуміти, що відбувається у них у голові. Слід навчати базової структури та функцій лімбічної системи – емоційного центру управління мозку. Використовуйте мнемонічний спосіб, щоб допомогти дітям розрізняти різні частини системи: зуби бегемотів мають жахливий запах (гіпокамп, таламус, гіпоталамус, мигдалеподібне тіло та нюхова цибулина). Цей прискорений курс допомагає дітям усвідомити не те, що емоції та мислення — це окремі процеси, а те, що «почуття, думки та поведінка призводять до скоординованих реакцій у мозку», які можуть впливати на концентрацію уваги, пам'ять та виконавчі функції учнів.

Розвивайте емоційний словник: щоб розуміти та обговорювати свої емоції, дітям також потрібен ширший емоційний словник. Проведіть мозковий штурм почуттів, під час якого дітям пропонується «придумати 20 типів щастя чи смутку». У міру того, як вони генерують більше слів і діляться ними один з одним, більш ймовірно, що в майбутньому вони почнуть використовувати більш точні слова для опису власних емоцій, наприклад, «тривожний», роздратований або «задоволений». Щойно в учнів з'явиться здоровий емоційний словник, такі інструменти, як вимірювачі настрою, колеса емоцій та шкали настрою, допоможуть їм відстежувати, як їхні емоції змінюються день у день.

Поговоріть з плюшевою твариною або рослиною: якщо учні відчувають стрес, їм може знадобитися виговоритися про свої почуття, але не завжди обов'язково, щоб їх слухала людина. Дайте учням плюшеві іграшки, щоб дбали про них і спілкувалися з ними. Ви зможете помітити спокій у багатьох учнів, якого раніше не бачили. Аналогічним чином, ви можете придумати якусь іграшку, яка допомагатиме заспокоїти засмучених дітей та підняти настрій дітям, які можуть бути в смутку.

Виміряйте розмір проблеми: для багатьох маленьких дітей кожна проблема може здаватися величезною, і тому заслуговує на бурхливу реакцію. Вчителі можуть допомогти учням поглянути на речі у перспективі. Попросіть учнів оцінювати проблеми, такі як «Хтось взяв ваш олівець» та «Член сім'ї у лікарні», за шкалою від 1 до 5 і розмірковувати про те, якою може бути відповідна реакція на кожну з них.

Ранкові перевірки: швидкі перевірки на початку дня можуть допомогти учням замислитися над тим, що вони відчувають. Попросіть учнів розповісти про одну «троянду» (щось, що їх тішить) і один «шип» (щось, що їх турбує або засмучує). Також можна спробувати навчити учнів описувати свої почуття одним словом. Вони можуть почати зі слів на кшталт «добре» чи «погано», але з розвитком свого емоційного словника вони перейдуть до «тривожно» чи «спокійно».

Уявіть собі мирне місце: момент усвідомленої медитації допоможе дітям контролювати себе. Коли дітей долають їхні почуття, попросіть їх заплющити очі та «візуалізувати момент чи місце, які змушують їх почуватися найбільш мирно», наприклад, певну кімнату в будинку чи гру з певною іграшкою. Зображення кожної деталі кожного звуку, кожного запаху може допомогти заспокоїти учнів, які «відчують високий рівень емоційності».