Мистецтво як шлях до емоційного інтелекту. Частина 2

ДІЯЛЬНІСТЬ МАЛОЇ ГРУПИ
Розуміння: коли учні створюють щось, особливо у галузі образотворчого мистецтва, ви можете зрозуміти те, чого раніше не розуміли. Ви можете дізнатися більше про їхні почуття або соціальні та особисті взаємодії на основі того, що вони створили.
Свобода творчості: При такому упорі на стандарти та стандартизоване тестування іноді буває цікаво просто створити щось без очікувань.
Вільна розмова: Набагато простіше вести відверту розмову, коли ми творчо висловлюємо свої думки разом чи пліч-о-пліч. Учні, зазвичай, більш відкриті у тому, щоб ділитися своїм досвідом і почуттями, беручи участь у творчому процесі.

АКТИВНОСТІ
Автопортрет / самосвідомість: попросіть учнів створити автопортрет свого минулого, сьогодення та майбутнього себе, розмірковуючи про жалі і досягнення в минулому, про те, як вони живуть у теперішньому, а також про цілі та мрії на майбутнє. Діти можуть поділитися своєю роботою із групою.
Головоломка «Почуття»: розріжте папір на частини та роздайте їх кожному члену групи, доки всі не отримають свій шматочок. Дозвольте учням намалювати відчуття (вставити почуття) на своєму шматочку пазла. Складіть пазл разом, коли учні закінчать малювати.

ІНДИВІДУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Емоційна регуляція: мистецтво – корисний спосіб впоратися з почуттями гніву, розчарування чи смутку. Іноді дітям складно висловити словами чи навіть зрозуміти свої емоції. Мистецтво може допомогти їм досліджувати себе.
Обмін уразливістю: учні, які бояться поділитися своїми страхами чи невпевненістю у собі словесно, можуть використати мистецтво, щоб ділитися своїми думками чи почуттями, не розголошуючи їх в усній формі. Це дозволяє поступово виявляти відкритість і допомагає учням почуватися комфортніше.
Обробка травми: при травмі дітям спочатку часто буває важко обробити свої емоції. Мистецтво дозволяє їм долати горе чи гнів у власному комфортному просторі.

АКТИВНОСТІ
Ліплення з глини: іноді учні готові поділитися своїм горем. Ваші стосунки з ними можуть бути новими, або вони можуть не знати, як долати важкі почуття. Використання глини чи пластиліну – це спосіб для учнів подолати почуття смутку, а іноді й гніву, не розмовляючи. Потрібно просто дати свободу дій, дозволяючи їм створювати символи свого улюбленого персонажа з пластиліну, розмірковувати про почуття, інколи ж просто придушити його. Якщо вони хочуть поговорити – краще вислухати. Якщо вони хочуть сидіти у тиші – сидіть з ними. Потрібно приймати рішення про підтримку, ґрунтуючись на багатьох факторах: мові тіла, словесних реакціях, тоні та вираженні особи.
Кидок паперу: дітям важливо випустити свій гнів, але школа не завжди є реалістичним місцем для подолання крайніх почуттів. Ось чому можна дозволити дітям фізично висловлювати гнів у безпечному місці. Кожну річ, яка їх злить, попросіть намалювати їх на аркуші паперу (іноді у них багато малюнків). Як тільки вони закінчать малюнки, дозвольте зім'яти папір і розкидати його по класу. Для них це просто катарсис.
Після того, як вони закінчать і трохи перейдуть на саморегуляцію, ми поговоримо про те, як використовувати цю стратегію в класі: «Ні, ви не можете розкидати папір по всьому класу, але ви можете щось намалювати, зім’яти та викинути це у смітник».