8 порад, як мотивувати дітей писати

Діти мають природну схильність розповідати історії, але можуть зависнути, коли доходить до листа. Ці поради допоможуть їм навчитися викладати свої думки у зошиті.

Діти – природжені оповідачі: ми знаємо це з історій, які вони розповідають нам із величезним задоволенням. Чому ж тоді багато дітей завмирають чи відчувають, що їм нема чого сказати, коли справа доходить до паперу? Часто існує розрив між природними здібностями дітей до розповіді історій та втіленням цих історій на папері. Ці стратегії допоможуть дітям почуватися комфортніше і впевненіше при письмі.

ПОРАДИ ДЛЯ ПОЧАТКУ ПИСЬМОВОГО ПРОЦЕСУ
1. Дітям потрібен час, щоб писати щодня: будь-яку нову навичку потрібно практикувати, і письмо не є винятком. Щоденне написання текстів має вважатися практикою та не повинне оцінюватися. Важливо надати учням безліч варіантів «вільного листа». Це може бути запропоновано за допомогою слайд-шоу з різними картинками, які вони використовують як трамплін для свого листа, або за допомогою серії підказок чи ідей, з яких вони можуть обирати. Цей час може чергуватись між призначеною темою та часом, щоб написати все, що вони оберуть.
2. Забезпечте письмові проекти метою та справжньою аудиторією: письмовий проект стає більш значущим, коли письмове завдання має ще якусь цільову аудиторію, крім вчителя. Коли учні знають, що їхній текст має сенс і хтось за межами класу збирається його прочитати, вони мотивовані писати більш чітко та творчо, щоб ефективно донести свої ідеї до читача. Це може бути ще більш значущим та ефективним, якщо читач запропонує відповідь чи відгук.
3. Дайте дітям час, щоб згенерувати ідеї. Деякі учні можуть витрачати багато часу на генерування ідей, планування речей, малювання картинок та підготовку до написання. Однак цей крок може бути складним для інших учнів, які мають проблеми з генеруванням нових ідей для письма. Під час мозкового штурму давайте учням категорії для ідей та моделюйте свої власні ідеї для класу.
4. Учні повинні бачити приклади, що демонструють красу написаного слова і те, як автори обирають слова, щоб допомогти читачам створити образ у їхній уяві. Ви можете вибирати розділи або уривки з книжок, романів, книг для читання вголос, пісень, віршів та журналів, щоб ділитися ними з учнями.

ПОРАДИ З РЕДАГУВАННЯ
5. Віддавайте перевагу змісту, ясності та майстерності, а не умовностям та пунктуації. Письмо є інструментом, який ми використовуємо для самовираження, що може лякати учнів. Коли вони починають виконувати цю роботу, важливо поважати їхні ідеї, а не витрачати надто багато часу на умовність та пунктуацію. На ранніх етапах замість того, щоб зосереджуватися на дрібніших проблемах, навчайте дітей того, що текст може бути безладним, і може бути складно чітко викласти наші ідеї, щоб читач зрозумів, тому мета полягає в тому, щоб написати чітко і лаконічно.
Як тільки діти вчаться писати і їхній текст стає зрозумілим іншим, настав час зосередитися на пунктуації, граматиці та орфографії.
6. Учні повинні обговорювати одне з одним те, що вони пишуть. Розмова про лист допомагає учням формулювати думки та розвивати ідеї. Важливо дати учням час розповісти про лист протягом усього процесу написання. Всім класом або в невеликій групі учні можуть поділитися своїми ідеями або будь-якими труднощами, з якими вони стикаються.
7. Підкресліть, що написання — це важка робота: багато дітей пишуть одну чернетку і з гордістю кажуть: «Я закінчив!». Дітям важливо знати, що гарний лист вимагає багато чернеток і вимагає багато часу та зусиль.
8. Святкуйте! Найголовніше, виділяйте час щодня і наприкінці кожного блоку, щоб якось відсвяткувати. Це може бути підкреслення однієї невеликої речі, яку ви помітили, або влаштувати святкову вечірку наприкінці розділу. Письменництво — це особиста і важка робота — вона заслуговує на свято!