12 способів допомогти учням розпізнавати свої емоції. Частина 1

Набір перевірених вчителями ідей, які допоможуть розвинути в учнів здатність розуміти та висловлювати свої почуття.

Ось 12 стратегій для різних класів, які допоможуть учням ідентифікувати свої емоції та говорити про них.

ЕМОЦІЙНА ГРАМОТНІСТЬ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
У молодших класах учні все ще знайомляться зі своїм емоційним світом, з широким спектром емоцій, які вони здатні відчувати, і про те, як масштабувати свою реакцію на ці емоції. У цьому віці він виступає за розвиток «стратегічного» словникового запасу, на який учні зможуть спиратися. Якщо знати лише слова «сумний», «божевільний» та «радісний», він не зможе оцінити всі нюанси відносин та взаєморозуміння у світі.

Оцінка проблеми: допоможіть учням порівняти відносні пропорції проблем, запропонувавши їм заповнити таблицю «Великі та маленькі проблеми». Попросіть учнів оцінити проблеми за шкалою від 1 до 5 і подумати, якої відповіді заслуговує кожна проблема. Учні обговорюють, чому, наприклад, кричати чи кидати речі через відсутність олівця можна вважати надмірною реакцією.
 

Попередня робота з емоційного словника: перш ніж навчати учнів певного емоційного словника, використовуйте вправи, які допоможуть їм розкрити свій емоційний діапазон. Запропонуйте учням придумати якомога більше типів емоцій, що заповнюють прогалини. Наприклад, чи можете ви придумати 20 типів щастя та смутку? Або попросіть учнів розіграти різні смайли, щоб вивчити емоційні сигнали, і це може допомогти дітям «називати та розрізняти» почуття та розширювати свій емоційний словник.
 

Навчіть, як працюють емоції: у старших класах початкової школи учням може бути корисний простий прискорений курс нейробіології емоцій як спосіб розвитку емоційної грамотності. Ви можете обговорити основи лімбічної системи, центру управління почуттями та емоціями у нашому мозку. Базове розуміння цих процесів та словникового запасу може допомогти дітям зрозуміти, що почуття та мислення не є окремими процесами.
 

Візуалізуйте почуття: такі інструменти, як колесо емоцій, шкали та вимірювачі настрою, можуть піддавати маленьких учнів впливу різних емоцій з мінімальними ставками та формувати будівельні блоки для розвитку емоційного словника. Повісьте в кімнаті просте колесо емоцій і посилайтеся на нього під час уроку - попросіть учнів позначити почуття персонажа в історії або, наприклад, історичної особистості, про яку вони дізнаються.
 

Використовуйте деякі з цих інструментів під час ранкових зборів, щоб допомогти учням продемонструвати, як вони почуваються цього дня, або як заключна вправа, щоб зрозуміти, як вони засвоюють те, що тільки-но дізналися.
 

Книжки з картинками: книжки з картинками, присвячені емоціям, можуть допомогти учням більше дізнатися про почуття про те, як із ними справлятися, у вигляді захоплюючої історії. Обговорення та заняття можуть бути спрямовані на те, щоб допомогти учням визначити почуття, які вони відчувають на сторінці. Якщо вони мають рацію, запитайте їх, звідки вони знають. Чи правильні вони чи ні, вкажіть на різноманітність способів прояву почуттів — різні аспекти обличчя (очі, брови, рот, лоб) та пози.
 

Куточки світу: щоб допомогти маленьким учням практикувати саморегуляцію, вчителі пропонують створити у класі затишний «куточок світу». У цьому просторі дітям пропонується використовувати стратегії емоційного регулювання, такі як глибоке дихання, вправи на усвідомленість або такі інструменти, як шкали настрою, для визначення емоцій, які вони відчувають.