Після прочитання цієї статті ви навряд одразу станете геніальними вихователями, або батьками. Проте не можу не поділитись з вами роздумами, які сформувались під час читання книги одного з найгеніальніших педагогів всіх часів — Марії Монтессорі, а саме, “Дім дитини”.

Як зрозуміло з назви статті, вона буде присвячена можливості самостійно обирати. І це дуже важливо, адже кожна людина народжується зі своїми сильними і слабкими сторонами, будь то фізіологічні, психічні чи інтелектуальні. Тому не потрібно відноситись до всіх дітей, а про них буде йти далі мова, немов до клонів з однаковими потребами.

Більшість з батьків, спираючись на свій життєвий досвід, вважають, що мають право і владу самостійно обирати що для дитини краще, а що ні. І в якійсь мірі це так, проте чи правильно? Чи правильно користуючись тим, що дитина не в змозі сказати що саме вона хоче конкретно в цей момент, все вирішувати за неї?

І тут мабуть у вас одразу з'явиться бажання подискутувати зі мною і заперечити, адже ви скажете, що дитина ще не вміє говорити і чітко висловлювати свою думку і бажання, тому і потрібно вирішувати за неї. А ОТ І НІ!!! Мова — це не єдиний спосіб висловити свої бажання і думки. Більше того, мова, як один зі способів комунікації розвивається одна з останніх. А першими інструментами сприйняття оточуючого світу і позиціювання себе як “Я-особистість” є наступні:

  • емоції;
  • жести;
  • ну і звісно такі відчуття, які формуються задовго до вміння говорити (смак, зір, слух, нюх, тактильні відчуття, біль, температурні відчуття, вібраційні відчуття, вестибулярна чуттєвість, м'язова чуттєвість).

Як бачимо, варіантів висловити свої думки у дитини більш ніж достатньо, навіть якщо вона ще не вміє говорити.

А тепер варто спробувати поставити себе на місце дитини і не нав'язувати їй свій життєвий шлях. Під нав'язуванням маю на увазі лобіювати свої інтереси і цінності. Я не кажу що не варто формувати цінності у дитини, а навіть навпаки ТРЕБА (любов, вірність, віра, справедливість, шляхетність... ніхто не відміняв). Я маю на увазі інші цінності. На прикладі поясню:

Є дві людини — боксер і музикант. Обидва досягнули вершин в своєму напрямку. І кожен з них вважає, що його пройдений шлях найправильніший і тільки таким шляхом має рухатись його малюк. А чи завжди це правильно? Чи бокс краще за музику, математика за мистецтво, дипломатія за філософію. НЕ краще, але й НЕ гірше. Це зовсім різні напрямки і всі вони потрібні.

Тепер наступне. Чи згодні ви зі мною, що дитина може не так чітко розрізняти звуки, щоб стати геніальним музикантом як мати? Або не такою відкритою щоб стати дипломатом і вести міжнародні переговори. А ми, батьки, якщо це не зрозуміємо в перші роки життя, то можемо підштовхнути власну дитину до шляху, який буде для нею нереально складним, не ПРИРОДНІМ і не факт, що призведе до успіху. А от якщо зрозуміти в чому ваша, дитина талановита і що їй дається легко, то можна пришвидшити її становлення як успішної і щасливої людини.

А тепер прості рекомендації як це зробити:

  • Прийміть для себе те, що ваша дитина унікальна і вам треба розкрити її талант, а не нав'язати свій;
  • створіть такі умови де дитина сама покаже що їй подобається і в чому вона профі. Оточіть її різносторонніми речами, які будуть розвивати і координацію і зір, і слух, і креативність...;
  • спостерігайте за нею. Якщо вона обрала музичні інструменти, наприклад цимбали, то їй більше до вподоби музика, якщо обрала арифметичні іграшки, то бути їй математиком і т. д.;
  • заохочуйте, хваліть і підтримуйте вашу дитину в процесі гри. І тоді вона розвине свій талант до небачених результатів і буде отримувати все життя задоволення від своєї діяльності.

Якщо ви це зробите, то треба бути сліпим, щоб не помітити в чому дитина сильна і талановита. А з іграшками для виявлення таланту вашої дитини ми допоможемо. У нас є все необхідне для того, щоб дитина чітко знала ким вона хоче, впевнено і швидко рухалась цім шляхом.

Подаруйте вашій дитині те, що зробить її щасливою — ПРАВО ВИБОРУ!

01.06.2017